Лікарські засоби для лікування залежності від цукру

Чи знаєш ти? За словами дослідників, препарати для лікування нікотинової залежності потенційно можна застосовувати і для лікування так званої залежності від цукру. 

Споживання цукру можна значно скоротити, якщо ставитися до потягу до нього подібно до інших хімічних залежностей. Із цієї точки зору спроба самостійно відмовитися від тістечок і солодких напоїв може здаватися такою ж нереалістичною, як відмова від сигаретної залежності або різка відмова від кокаїну.

Лікарські засоби для лікування залежності від цукру: чи можна застосовувати препарати? 

Оскільки показники ожиріння у світі зростають, а високому споживанню цукру відводять значну роль, дослідники шукають способи змінити цю тенденцію.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 1,9 мільярда людей у світі мають надлишкову вагу, а близько 600 мільйонів — ожиріння.

Проблема не зводиться лише до сили волі. Цукор активує ділянки мозку, пов’язані із задоволенням і винагородою, подібно до речовин, що спричиняють залежність, зокрема кокаїну, нікотину й морфіну. 

Як і ейфорія від наркотичних речовин, задоволення від цукру може вже не бути таким сильним, як уперше. Якщо постійно піддаватися потягу до солодкого, рівень дофаміну може знижуватися, і для такого самого відчуття знадобиться більше цукру.

Дослідники також виявили, що в щурів штучні підсолоджувачі викликали реакцію, подібну до реакції на цукор. Це може означати, що штучно підсолоджені продукти теж ускладнюють зміну звички. 

Додані цукри містять порожні калорії, можуть сприяти збільшенню ваги та підвищувати ризик хронічних захворювань, зокрема діабету 2 типу й хвороб серця. Штучні підсолоджувачі також можуть підтримувати потяг до солодкого й впливати на корисні бактерії травної системи.

Досліджуються кілька препаратів, які потенційно можуть допомагати при проблемному потязі до цукру. Далі розглянемо їх докладніше.

Лікарські засоби для лікування залежності від цукру 

Надмірне споживання цукру безпосередньо пов’язують зі збільшенням ваги. Також було показано, що воно підвищує рівень дофаміну в мозку. Дофамін бере участь у роботі систем винагороди й задоволення, подібно до багатьох речовин, які проблемно вживають, зокрема сигарет, кокаїну й морфіну.

Тривале споживання цукру може мати протилежний ефект — зниження рівня дофаміну. Для досягнення такого самого відчуття винагороди людина може споживати більше цукру.

Фахівці також виявили, що люди, які продовжують споживати багато цукру та компульсивно переїдати в дорослому віці, крім підвищеного ризику збільшення ваги, можуть мати неврологічні й психологічні наслідки, що впливають на настрій і мотивацію.

Фахівці припускають, що схожим чином на потяг до цукру може впливати схвалений FDA вареніклін — рецептурний препарат, який продається під торговою назвою Champix і застосовується для лікування нікотинової залежності. 

Вареніклін діяв як модулятор нейрональних нікотинових рецепторів. Інші препарати, зокрема мекаміламін і цитизин, мали подібні ефекти.

Припинення тривалого надмірного споживання цукру, як і синдром відміни кокаїну або метамфетаміну, може супроводжуватися дисбалансом дофаміну й бути складним у разі різкої відмови. 

Хоча потрібні додаткові дослідження, результати свідчать, що схвалені FDA препарати, які діють на нікотинові ацетилхолінові рецептори (nAChR), потенційно можуть стати новим терапевтичним варіантом у боротьбі з епідемією ожиріння.

Отже, серед препаратів, які досліджують у контексті залежності від цукру, — вареніклін, мекаміламін і цитизин. 

Ознаки залежності від цукру 

Замислюєшся, чи потрібні тобі препарати? Ось ознаки так званої залежності від цукру, на які варто звернути увагу:

1. Тебе тягне до солоної їжі. 

Потяг до солоного може бути ознакою того, що організм не отримує потрібних поживних речовин. Це, за твердженням джерела, доволі поширено серед людей із проблемним потягом до цукру, яким може бракувати важливих нутрієнтів. 

Якщо ти регулярно їси солодкі перекуси, можливо, організм не отримує достатньо корисних білків і жирів. 

2. Тобі постійно хочеться солодкого. 

Після споживання великої кількості цукру його рівень у крові може знизитися, оскільки інсулін переміщує глюкозу в клітини. Це падіння може посилити бажання знову поїсти.

3. Ти їси солодке, навіть коли не голодний. 

Ти щойно ситно пообідав, але все одно маєш місце для великого шматка торта? 

Звернення до солодкого без фізичного голоду може бути ознакою проблемної харчової поведінки. 

4. Ти намагаєшся припинити й відчуваєш незвичні симптоми. 

У джерелі залежність від цукру описано як поведінкову. Якщо організм звик отримувати солодке після їжі або в певний час, припинення чи порушення цього розпорядку може спричинити дискомфорт або симптоми, схожі на синдром відміни. 

5. Для задоволення потягу потрібно дедалі більше цукру. 

З часом може формуватися толерантність до солодкого, подібно до інших видів залежної поведінки або наркотиків. 

Потреба в більшій кількості для задоволення потягу може вказувати на проблемне споживання цукру. 

Спочатку достатньо однієї кульки морозива. Але зі зростанням проблемного потягу може знадобитися дедалі більше, щоб отримати бажане відчуття. 

6. Ти приховуєш звичку їсти солодке. 

Деякі люди усвідомлюють, що переїдають або компульсивно споживають солодке.

Однак замість пошуку способів скоротити споживання вони приховують його. Виправдання або угоди із собою щодо солодощів також можуть свідчити про проблемні стосунки з цукром. 

Навряд чи хтось ховає броколі в шафі. Тож якщо ти приховуєш солодощі або їси їх потайки, це може свідчити про проблемне споживання. 

Висновок 

Спроба втішити себе цукром не розв’язує емоційних проблем і може посилити проблемний потяг. Дослідники вивчають препарати, які потенційно можуть допомогти. Належна система підтримки та застосунок для підтримки відновлення на кшталт I Am Sober також можуть бути корисними.