Розлад харчової поведінки ARFID: усе, що потрібно знати

Розлад уникнення або обмеження споживання їжі, також відомий як ARFID, вражає багатьох людей, зокрема дітей. 

Цей розлад може становити значну небезпеку для людей, які його мають. Якщо ти вважаєш, що ARFID може бути в тебе чи близької людини, важливо більше дізнатися про його симптоми й наслідки. 

У цій статті ми розглянемо все, що потрібно знати про ARFID. 

Що таке розлад харчової поведінки ARFID? 

Діагноз ARFID стосується людей, які значно обмежують споживання їжі. Причиною може бути відсутність інтересу до їжі, повне уникнення певних страв через їхню текстуру чи колір або сильний страх можливих наслідків, наприклад удушення. 

ARFID має помітний вплив на харчування й загальне фізичне здоров’я.

Недостатнє споживання їжі може спричинити значні проблеми з вагою — її втрату або недостатній набір для нормального розвитку. Воно також може призвести до дефіциту поживних речовин або перешкоджати повсякденному життю, зокрема спілкуванню. 

Симптоми ARFID 

До симптомів ARFID належать: 

1.     Негнучка харчова поведінка

Під час діагностики ARFID у дорослих виразною тривожною ознакою є жорсткі моделі харчування, які можуть сприйматися як надзвичайна «вибагливість» у виборі їжі. 

Існує чітка різниця між харчовими вподобаннями здорових дорослих і негнучкою харчовою поведінкою людей з ARFID. Остання включає відмову куштувати інші або нові продукти, надзвичайно специфічні вимоги до приготування та фізичну чи емоційну чутливість до їжі.

2.     Обмеження їжі через страх 

Обмеження їжі через страх — ще одна поширена ознака ARFID у дорослих. 

Певні страви можуть викликати в людини сильний емоційний або фізичний дистрес. Зазвичай вона боїться алергічної реакції, удушення або блювання. Унаслідок цього людина може уникати конкретних страв і недоотримувати поживні речовини.

3.     Відсутність інтересу до їжі 

Хоча ARFID може виникнути в людини будь-якої статі й віку, він частіше трапляється в дітей і підлітків. 

Відсутність інтересу до їжі — одна з тривожних ознак ARFID, яка частіше виникає в молодих людей. 

Негативні наслідки ARFID 

До негативних наслідків ARFID належать:

1.     Дерматологічні наслідки 

За недостатнього харчування організм спрямовує обмежену енергію на захист найважливіших органів, через що стан шкіри, волосся й нігтів погіршується. Дерматологічні наслідки ARFID включають тьмяну, суху й бліду шкіру, порідіння волосся та ламкість нігтів.

2.     Шлунково-кишкові наслідки 

У людей з ARFID можуть виникати шлунково-кишкові проблеми, як-от гастропарез, закреп і здуття живота. 

Гастропарез характеризується затримкою випорожнення шлунка, тобто шлунок спорожнюється повільніше, ніж зазвичай. 

Крім того, часто виникають надмірне відчуття переповнення, нудота, здуття та раннє насичення. Через цей стан отримувати достатньо поживних речовин стає ще складніше.

3.     Наслідки для ендокринної системи 

Дефіцит поживних речовин спричиняє гормональні зміни в організмі. Це може призвести до низького рівня цукру в крові, зниження статевого потягу, аменореї й навіть безпліддя. 

Гіпоглікемія, тобто надзвичайно низький рівень цукру в крові, може спричиняти головний біль, непритомність і перепади настрою. 

4.     Наслідки для нервової системи 

Мозок — дуже активний орган із високими потребами в енергії, тому недостатнє харчування через ARFID також впливає на нього. 

Це особливо небезпечно для дітей і підлітків, адже розвиток мозку триває до раннього дорослого віку.

5.     Наслідки для скелетної системи 

Через дефіцити в харчуванні люди з ARFID частіше мають недостатню щільність і міцність кісток. 

Втрата кісткової маси може призвести до остеопорозу й підвищеної схильності до тріщин і переломів.

Лікування ARFID

ARFID найкраще лікує команда, до якої входять лікар, що спеціалізується на розладах харчової поведінки, дієтолог і психотерапевт. План лікування може включати консультації з харчування, медичну допомогу й терапію годування. Якщо є побоювання щодо удушення, логопед може провести оцінювання ковтання та приймання їжі.

Основні цілі лікування — досягти й підтримувати здорову вагу та моделі харчування, а також розширити різноманіття споживаних продуктів.

Лікування також допомагає навчитися їсти без страху болю чи удушення.

Лікарі можуть призначати препарати для підвищення апетиту або лікування тривожності. Якщо тривожність є одним із факторів, психотерапевт навчатиме дітей і родини справлятися зі страхами, пов’язаними з їжею.

Більшість дітей з ARFID можна лікувати вдома, але деяким потрібна госпіталізація. Лікування в лікарні необхідне за значної втрати ваги, недостатнього харчування та/або серйозних проблем зі здоров’ям. Деяким дітям також потрібне зондове годування або поживні суміші для отримання необхідних калорій і вітамінів.

Подолати ARFID може бути складно, але знання про здорове харчування й робота зі страхами допомагають багатьом дітям і підліткам краще почуватися й функціонувати. Коли вся родина разом змінює поведінку під час приймання їжі, шанси дитини на тривалий успіх зростають.

Висновок 

Через потенційно тяжкі медичні наслідки ARFID людям із цим розладом варто якомога швидше звернутися по лікування. Що раніше починається терапія, то раніше можна працювати з негативними наслідками для здоров’я. 

Належна система підтримки та застосунок для тверезості на кшталт I Am Sober також можуть допомогти тобі впоратися з ARFID.