Анорексія та булімія: відмінності, ознаки й лікування

Люди різного віку можуть мати розлади харчової поведінки. Без лікування фахівцем вони можуть бути смертельно небезпечними. Анорексія й булімія належать до найпоширеніших розладів харчової поведінки. 

Тому багатьох цікавить, чим вони відрізняються, і часто виникає порівняння анорексії та булімії. 

У цій статті ми розглянемо анорексію й булімію, їхні відмінності, ознаки та лікування. 

Анорексія та булімія: що таке анорексія? 

Нервова анорексія, або анорексія, — це розлад харчової поведінки та метаболічне захворювання. Для неї характерні значна втрата ваги й виражена худорлявість унаслідок самообмеження в їжі.

За даними Національної асоціації розладів харчової поведінки, протягом життя анорексія розвивається приблизно у 2% американських дівчат і 0,3% хлопців. 

Анорексія може виникнути в людини будь-якої статі, віку, расового чи культурного походження. Однак найчастіше вона вражає дівчат-підлітків і жінок. Підвищений ризик також мають спортсмени, танцівники й люди, які працюють або навчаються у сферах, де особливе значення надають худорлявій статурі.

Анорексія та булімія: що таке булімія? 

Що довше триває булімія, то більше вона може погіршувати стосунки людини з їжею. Людина може опинитися в циклі компульсивного переїдання, а потім відчувати сильне занепокоєння через спожиті калорії.

У джерелі булімію поділено на два типи: з очищувальною поведінкою та без неї. 

Люди з булімією та очищувальною поведінкою часто навмисно викликають блювання після надмірного вживання їжі. Вони також можуть неналежно використовувати проносні, сечогінні засоби або клізми.

Люди з булімією без очищувальної поведінки натомість намагаються уникнути збільшення ваги після епізоду переїдання. Вони можуть голодувати або вдаватися до надмірних фізичних навантажень.

Анорексія та булімія: у чому відмінності? 

Анорексія й булімія мають суттєві відмінності. 

Люди з анорексією схильні дотримуватися суворих дієт. Вони можуть настільки обмежувати харчування, що це призводить до недостатнього харчування або навіть смерті.

Деякі люди з анорексією також надмірно навантажують себе фізично. Якщо людина вже має недостатнє харчування, це може спричинити непритомність. Для зниження ваги вона також може викликати блювання або використовувати проносні засоби.

Для булімії натомість характерні епізоди компульсивного переїдання з подальшою очищувальною поведінкою. Після надмірного вживання їжі людина може викликати блювання, використовувати проносні засоби або клізми, намагаючись позбутися засвоєних калорій.

Анорексія та булімія: ознаки анорексії 

Ось деякі ознаки анорексії:

Очищувальна поведінка для контролю ваги 

За анорексії може спостерігатися очищувальна поведінка. До неї належать навмисне викликання блювання та надмірне використання проносних або сечогінних засобів. Також можуть використовуватися клізми.

Для анорексії з компульсивним переїданням та очищувальною поведінкою характерні епізоди надмірного вживання їжі з подальшим навмисним викликанням блювання.

Ще один варіант — використання великих доз проносних засобів. Так людина намагається зменшити засвоєння їжі та прискорити спорожнення шлунка. 

Нав’язлива зосередженість на їжі, калоріях і дієтах 

Для анорексії характерні постійний страх перед їжею та суворий контроль споживання калорій.

Людина з анорексією може відстежувати все, що споживає, включно з водою. Іноді вона навіть запам’ятовує калорійність продуктів.

Страх збільшення ваги ще більше посилює нав’язливу зосередженість на їжі. Людина може різко скоротити споживання калорій і дотримуватися суворих правил. Дехто повністю вилучає з раціону окремі продукти або цілі групи, наприклад вуглеводи й жири. 

Зміни настрою та емоційного стану

У людей з анорексією часто спостерігаються ознаки смутку, тривоги, гіперактивності, перфекціонізму й імпульсивності. 

Через ці симптоми людина може втратити інтерес до занять, які інші вважають приємними. 

Також часто спостерігається надмірний самоконтроль, який проявляється в обмеженні харчування заради зниження ваги.

Спотворене сприйняття власного тіла 

Образ тіла — це уявлення людини про власну зовнішність і почуття, пов’язані з нею. 

Для анорексії характерні негативне сприйняття тіла й негативні думки про власну фізичну зовнішність.

В одному дослідженні учасники з анорексією мали упереджені уявлення про форму й зовнішність свого тіла. Вони також відчували сильне прагнення бути худими. 

Анорексія та булімія: ознаки булімії

Ось деякі ознаки булімії:

Приховування тіла 

Хоча значна втрата ваги або незадоволення образом тіла не завжди пов’язані з нервовою булімією, люди як із нервовою анорексією, так і з нервовою булімією часто мають спотворене сприйняття тіла або незадоволені ним. 

Людина може виражати це незадоволення, приховуючи своє тіло. 

Приховування очищувальної поведінки 

Найпоширеніша ознака нервової булімії — регулярна очищувальна поведінка, зазвичай навмисне викликання блювання, після прийомів їжі та епізодів компульсивного переїдання. 

Оскільки ця ознака широко відома, люди часто намагаються приховати сліди переїдання й подальшої очищувальної поведінки. Наприклад, людина з булімією може ховати запаси їжі або закопувати обгортки глибоко у сміття.

Навмисне викликання блювання 

Сліди блювання — характерної ознаки нервової булімії, що потребує лікування, — є одним із найважливіших сигналів, на які варто звернути увагу. 

Це може проявлятися частими відвідуваннями туалету після їжі, регулярним використанням препаратів, наприклад проносних, або частими дієтами. Також приводом для занепокоєння може бути запах блювоти, який регулярно відчувається. 

Уникання їжі та ритуали

Люди з нервовою булімією зазвичай мають складні стосунки з їжею, особливо під час спільних прийомів їжі. 

Вони часто дотримуються харчових ритуалів, наприклад їдять у певному порядку або стежать, щоб різні страви не торкалися одна одної на тарілці. Споживання їжі в присутності інших також може викликати сильний дискомфорт, тому людина віддає перевагу їжі наодинці, часто під час епізодів переїдання. 

Анорексія та булімія: лікування 

Ось деякі способи лікування анорексії та булімії:

Психотерапія 

Такий вид допомоги часто включає сімейну терапію, когнітивно-поведінкову терапію та міжособистісну психотерапію. 

Мета лікування — допомогти людині подолати шкідливі думки й дії, які сприяють анорексії або булімії. Групова розмовна терапія також може бути корисною.

Підтримка дієтолога й навчання принципів харчування 

Це може допомогти складати плани поживного харчування, опановувати здорові харчові звички та змінювати усталені моделі харчової поведінки.

Госпіталізація 

Госпіталізація може бути необхідною, особливо в разі тяжкого зневоднення, порушення електролітного балансу або пошкодження органів.

Висновок 

Якщо ти помічаєш ознаки розладу харчової поведінки в близької людини, не мовчи. Люди з такими розладами іноді бояться або не можуть самостійно звернутися по допомогу, тому важливо простягнути руку підтримки. Належна система підтримки та застосунок для підтримки відновлення на кшталт I Am Sober також можуть допомогти.