Алкогольна абстиненція

Останнє оновлення: 12 серпня 2026 р.

Люди з алкогольною залежністю, які часто й багато п’ють, мають вищу ймовірність абстиненції після припинення. Ризик також зростає з віком. Тяжкість симптомів залежить від кількості, частоти й тривалості вживання та генетичної схильності до алкогольної абстиненції.

У більшості людей із фізичною залежністю від алкоголю симптоми починаються протягом 24 годин після останнього напою, а в декого — вже через шість годин. Зазвичай алкогольна абстиненція триває не більше 4–5 днів.

Чому виникає алкогольна абстиненція

На відміну від стимуляторів, алкоголь пригнічує центральну нервову систему. Він уповільнює роботу мозку та інші функції організму, ускладнюючи зосередження, сповільнюючи реакцію та підвищуючи сонливість. Люди з розладом вживання алкоголю (AUD) часто мають абстиненцію, оскільки їхня центральна нервова система (ЦНС) звикла працювати за присутності алкоголю. Коли алкоголь зникає з організму, рівновага мозку знову порушується, що спричиняє симптоми.

Алкогольна абстиненція має три стадії побічних проявів:

Симптоми 1-ї стадії

Симптоми 1-ї стадії зазвичай виникають протягом перших 24 годин після останнього напою.

Тривога
Збудження
Безсоння
Нудота
Біль у животі
Втрата апетиту
Блювання
Депресія
Сплутаність свідомості
Труднощі з мисленням або розв’язанням проблем
Тремор
Утома

Симптоми можуть бути від легких до тяжких; зазвичай спочатку вони слабкі, а з часом посилюються. Вони здатні виникнути вже через 6 годин після останнього напою.

Крім цих симптомів, деякі люди після припинення вживання мають судоми й галюцинації. Ризик судом найвищий у перші 24 години. Це одна з багатьох причин проходити детоксикацію в лікувальному закладі або повідомити близьку й надійну людину, щоб вона наглядала за тобою в цей складний період.

Симптоми 2-ї стадії

Симптоми 2-ї стадії зазвичай тяжчі за симптоми 1-ї. Вони переважно починаються після першої повної доби тверезості й тривають до трьох днів.

Прискорене серцебиття
Сплутаність свідомості
Пітливість
Безсоння
Нудота
Дратівливість
Перепади настрою
Підвищений артеріальний тиск
Підвищена температура тіла
Прискорене або нерегулярне дихання

Симптоми 3-ї стадії

У деяких, але не всіх людей, після 1–2 днів без алкоголю можуть виникнути тяжчі симптоми.

Галюцинації (зазвичай зорові або тактильні)
Чутливість до світла й звуку
Судоми
Гарячка
Сильна сплутаність свідомості
Зневоднення
Тривала пітливість
Стійко високий тиск і прискорений пульс
Збудження й посилена дратівливість
Сильний тремор.

Сукупність цих симптомів може утворювати стан, що називається алкогольним делірієм (delirium tremens, DT). Його ключові ознаки — делірій і тремор. Делірій означає гостре порушення роботи мозку з тяжкою сплутаністю свідомості та галюцинаціями. Без лікування DT розвивається приблизно у 3–5% людей із тяжким розладом вживання алкоголю. Нелікований DT небезпечний: приблизно 20% людей із цим станом помирають без лікування.

Це одна з багатьох причин, чому людям з AUD не слід намагатися просто «стиснути зуби» й самостійно пережити алкогольну абстиненцію.

Лікування алкогольної абстиненції

Як можуть підтвердити люди з алкогольною залежністю, початкова абстиненція, хоч і виснажлива, не є найбільшим викликом. Найскладнішим часто стає щоденне психологічне випробування після неї.

У медичних закладах зазвичай застосовують ліки для контролю симптомів абстиненції. Фахівці лікують нудоту, зневоднення, безсоння та інші симптоми. Для їх зменшення й запобігання DT можуть призначати бензодіазепіни, а для тривоги — габапентин.

Медичні заклади також застосовують ліки для контролю потенційно небезпечних симптомів, як-от нерегулярне серцебиття, прискорене дихання й високий тиск. Крім того, багато людей з алкогольною залежністюмають недостатнє харчування, тому їм дають добавки. Медичний нагляд наполегливо рекомендований, щоб уникнути рецидиву або тривалих страждань. Його мета — відновити рівновагу організму без різкого удару абстиненції.

Лікування після абстиненції

Після абстиненції може знадобитися лікування сильного потягу та інших психіатричних симптомів, зокрема безсоння й тривоги. Для лікування розладу вживання алкоголю схвалені налтрексон, акампросат і дисульфірам. Налтрексон блокує опіоїдні рецептори мозку, пов’язані із задоволенням, зменшуючи задоволення від алкоголю та, у деяких людей, потяг. Він доступний як ін’єкція тривалої дії Vivitrol, яку вводять кожні 4 тижні. Люди на Vivitrol зазвичай мають кращі результати, ніж ті, хто приймає налтрексон перорально.

Акампросат може зменшувати компульсивне бажання пити, можливо через взаємодію з глутаматними рецепторами мозку. Дослідження показують, що він зменшує вживання в людей, які проходять лікування й активно працюють над одужанням іншими способами.

Дисульфірам спричиняє погане самопочуття після вживання алкоголю. Він діє лише в умовах обов’язкового приймання, наприклад коли це є умовою проживання вдома. Інакше людина, яка хоче випити, може просто припинити його приймати.

Дослідження свідчать, що контролювати потяг можуть також габапентин, топірамат, прегабалін, баклофен та ондансетрон. Деяким людям підходить поєднання налтрексону й габапентину. Вареніклін (Chantix) продемонстрував здатність зменшувати вживання алкоголю в курців.

Вальпроєва кислота — ще один препарат із певними доказами користі для людей з алкогольною залежністю та біполярним розладом.

Звертайся до закладу, який поєднує медикаментозне лікування й психотерапію. Результати кращі за комплексного та інтегрованого підходу.