Алкоголізм і розлад вживання алкоголю

Що таке алкоголізм?

Алкоголізм — немедичний термін для опису людини, яка має проблеми з алкоголем. Розлад вживання алкоголю (AUD) — діагноз, який медичні фахівці встановлюють людям з алкогольною або фізичною залежністю від алкоголю. AUD — це «хронічне захворювання мозку з рецидивами, що характеризується компульсивним вживанням алкоголю, втратою контролю над його кількістю та негативним емоційним станом за відсутності вживання» NIAAA.NIH.gov.

З огляду на генетичні чинники, що сприяють розвитку AUD, і зміну термінології нижче наведено стислу хронологію поняття алкоголізму.

Коли алкоголізм визнали проблемою?

У 1819 році К. В. Гуфеланд запровадив термін «дипсоманія», що передував терміну «алкоголізм». Dipso походить від грецького слова, що означає «спрага». Гуфеланд ужив його саме щодо алкоголю, щоб описати хронічний потяг до нього.

У 1849 році Магнус Гусс уперше використав термін «алкоголізм» для опису негативних системних наслідків уживання алкоголю.

Алкоголізм як хвороба та синдром алкогольної залежності

У 1956 році Американська медична асоціація (AMA) оголосила алкоголізм хворобою. Однак у 1979 році Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO) не погодилася з AMA, заявивши, що «алкоголізм» — неточний термін, оскільки він не визначає конкретного захворювання. Навіть співзасновник «Анонімних алкоголіків» називав його неточним: «Ми ніколи не називали алкоголізм хворобою, бо він не є окремою нозологічною одиницею… Ми називали його недугою або хворобливим станом». (Макговерн, Томас. Alcohol Problems in the United States: Twenty Years of Treatment Perspective. 2002.)

Тому в 1979 році WHO обрала термін «синдром алкогольної залежності».

Алкоголізм і розлад вживання алкоголю

У 1980-х роках Діагностичний і статистичний посібник із психічних розладів (DSM), найпоширеніший міжнародний стандарт у психології та психіатрії, розділив «алкоголізм» на «проблемне вживання алкоголю» та «алкогольну залежність». Перше визначали як повторне вживання алкоголю попри негативні наслідки, що повторюються. Алкогольна залежність передбачала те саме, але також неконтрольований потяг і синдром відміни.

У 2012 році вийшов DSM-5. Важливою зміною стало об’єднання проблемного вживання алкоголю та алкогольної залежності в один стан — «розлад вживання алкоголю» (AUD) різного ступеня тяжкості.

Діагностика розладу вживання алкоголю

DSM-5 перелічує 11 симптомів, пов’язаних із розладом вживання алкоголю. AUD зазвичай діагностують, якщо протягом останніх 12 місяців людина мала поєднання цих симптомів.

1. Відчуття, що не можеш обмежити кількість уживаного алкоголю.

2. Вживання більшої кількості алкоголю або довше, ніж планувалося.

3. Погіршення самопочуття або захворювання через надмірне вживання алкоголю.

4. Нездатність зосередитися через думки про алкоголь або бажання випити.

5. Продовження вживання попри усвідомлення повторюваних негативних наслідків: проблем зі здоров’ям, депресії, провалів у пам’яті тощо.

6. Втрата роботи, продуктивності та/або погіршення успішності в навчанні.

7. Потрапляння в ризиковані, небезпечні або шкідливі ситуації через сп’яніння.

8. Зниження мотивації займатися хобі або справами, які раніше були важливими.

9. Регулярне вживання більшої кількості алкоголю через підвищену толерантність.

10. Продовження вживання попри проблеми, які воно спричиняє у стосунках із друзями, родиною та партнерами.

11. Поява симптомів відміни.

DSM також визначає ступінь тяжкості AUD: легкий, помірний або тяжкий. Якщо протягом 12 місяців спостерігаються 2–3 з наведених симптомів, AUD вважають легким; 4–5 — помірним; 6 і більше — тяжким.