Залежність від кокаїну

Останнє оновлення: 12 серпня 2026 р.

Що таке кокаїн?

Кокаїн — стимулятор, який перешкоджає повторному захопленню дофаміну в мозку. Після вивільнення дофамін займає простір між синапсами й створює відчуття ейфорії. Зазвичай воно швидко минає, бо білок забирає дофамін для подальшого використання. Наприклад, ароматна їжа спричиняє вивільнення дофаміну й задоволення, але воно згасає після повторного захоплення. Кокаїн блокує цей процес. Привабливість запаху їжі не лише зберігається, а й посилюється. Замість однієї молекули дофаміну між синапсами їх стає дві, три, чотири й далі.

Якщо страва приємно пахне, запах здається дедалі кращим. Так підтримуються підвищена пильність і ейфорія.

Що міститься в кокаїні?

У найчистішій формі кокаїн — це алкалоїд, природна хімічна сполука, яку виробляє південноамериканська рослина кока (Erythroxylon coca).

У США кокаїн є незаконною вуличною речовиною, що трапляється у формі таблеток, рідини, порошку, кристалів тощо. Розбавлений кокаїн може містити:

Харчову соду
Тальк
Сіль
Пральний порошок
Борну кислоту
Місцеві анестетики (прокаїн, тетракаїн тощо)
Героїн

Багато домішок додають для збільшення прибутку й зниження витрат, оскільки сода й тальк доступні та дешеві. Деякі домішки також подовжують дію або підвищують ризик залежності.

Інші назви кокаїну

Coke
C
Blow
Snow
Powder
Rock
Crack

Історія кокаїну

Кокаїн існує тисячі років і був частиною релігійних обрядів багатьох корінних народів Південної Америки. Під час церемоній вони жували листя коки для припливу енергії та сили.

Наприкінці 1400-х і в 1500-х роках, коли іспанці почали колонізацію Америки, вони познайомилися з кокаїновою рослиною, її дією та поєднанням із тютюном. Іспанці майже одразу легалізували рослину й запровадили податок.

Обидві культури використовували кокаїн під час операцій, лікування та для загострення чуттів перед полюванням чи битвою.

Кокаїн у сучасній формі з’явився лише в середині XIX століття. Причинами були брак знань і технологій для виділення алкалоїду, а також транспортування рослини до Європи морем. Навіть доставлені зразки часто псувалися дорогою.

Friedrich Gaedcke вперше виділив алкалоїд кокаїну в 1855 році й назвав його «еритроксиліном». Він визначив компонент, але не міг легко його добувати.

Інший Friedrich — Friedrich Wöhler — допоміг кокаїну набути сучасної форми. Він замовив листя коки з Південної Америки в ученого з експедиції Novara й отримав велику скриню рослин. Частину передав аспіранту Albert Niemann, який у 1859 році виділив і назвав кокаїн, удосконаливши метод Gaedcke. У 1860 році Niemann опублікував працю On a New Organic Base in the Coca Leaves та здобув ступінь Ph.D. У 1861 році він помер під час досліджень іприту, ймовірно через вдихання газу.

У 1898 році Richard Willstätter здійснив перший біоміметичний синтез кокаїну.

Експериментальне використання кокаїну

Одночасно з виділенням кокаїну проводили експерименти для вивчення його побічних ефектів.

У 1879 році Vassili von Anrep провів кілька дослідів, що демонстрували анестезувальні властивості кокаїну. В одному експерименті з жабами він занурив одну лапу в сольовий розчин, а іншу — у розчин із кокаїном, після чого нагрів воду. Лапа з кокаїном реагувала слабше або зовсім не реагувала. Anrep також помітив, що після ін’єкції кокаїну ділянка ноги не відчувала болю, наприклад від уколу голкою.

Karl Koller, колега Sigmund Freud, відомий експериментом 1884 року: він наніс розчин кокаїну на власне око, а потім колов його голками. Знаючи про здатність кокаїну знеболювати тканини, він побачив потенціал для офтальмологічної хірургії, яку раніше ускладнювали природні рефлекси. Навіть морфін не зупиняв мимовільних рухів, тому знеболення тканин навколо ока мало велике значення.

Пошук медичних застосувань тривав і в 1900-х роках, коли кокаїн використовували як анестетик для різних процедур.

Рекреаційне вживання кокаїну

Багато людей знають історію Coca-Cola та про те, що до 1906 року первинний рецепт містив трохи листя коки, але Coca-Cola була далеко не першою. Виробники вина конкурували між собою й додавали до 6 мг кокаїну на унцію вина.

Sigmund Freud також заохочував уживання кокаїну, опублікувавши документ, у якому стверджував, що кокаїн допомагає почуватися нормально й щасливо, на відміну від пригніченості після алкоголю. Freud просував ідею, що він підвищує продуктивність без утоми.

Найстаріший і найбільший на той час фармацевтичний виробник США Parke-Davis продавав кокаїн у різних формах. У рекламі стверджувалося, що він «замінить їжу, зробить боягуза сміливим, мовчазного — красномовним, а людину, яка страждає, — нечутливою до болю». Parke-Davis Company, 1885

Один із продуктів містив розчин кокаїну та шприц, щоб покупець міг вводити його безпосередньо у вену.

Тим часом у популярній культурі Sir Arthur Conan Doyle, автор Sherlock Holmes зобразив героя, який уживав кокаїн, щоб позбутися нудьги. Це могло посилювати класові відмінності, адже табакерки стали символом багатства й статусу.

Уживання кокаїну сьогодні

Кокаїн досі незаконний і рідко застосовується в медицині, але його рекреаційне вживання дуже поширене. У 2005 році річний обсяг індустрії кокаїну оцінювали в 70 млрд доларів США. Для порівняння, це більше за Starbucks.

Кокаїн надзвичайно популярний і є однією з небагатьох речовин, які вживають у всіх соціальних верствах. Рівень уживання досить подібний у районах із низькими доходами, середньому та вищому класах.

Особливо складною проблемою сьогодні є те, що кокаїн став небезпечнішим. Його часто змішують з іншими домішками або речовинами, щоб змінити ефект. Це може зробити побічні наслідки не просто негативними, а катастрофічними.