Проблеми з наркотиками зростають, а тривалість життя скорочується

У 2016 році середня очікувана тривалість життя скоротилася, а кількість смертей, пов’язаних із передозуванням наркотиками, приголомшливо зросла.

Очікувана тривалість життя скорочується

У наш час скорочення очікуваної тривалості життя трапляється рідко, адже люди значною мірою контролюють довкілля й досягають значного прогресу в технологіях та охороні здоров’я, не кажучи вже про величезні інвестиції США в медичну допомогу. Чимало фахівців навіть цитують Обрі де Ґрея: «Перша людина, яка проживе до 150 років, уже народилася», хоча це вирвано з контексту. У 2013 році де Ґрей уточнив: «Імовірно, вона вже живе. Я оцінив би ймовірність у 90%, хоча вона може бути лише 70%» (Forbes).

Ця думка має певні підстави, адже попереднє скорочення очікуваної тривалості життя сталося у 1993 році, у найгірший рік епідемії СНІДу. Важливо, що тоді спад тривав лише рік. Після підбиття й оприлюднення даних за 2016 рік стало видно два послідовні роки скорочення. До цього дворічний спад востаннє спостерігався у 1962–1963 роках через спалах грипу.

У 2015 році очікувана тривалість життя зменшилася, а у 2016-му тенденція продовжилася, причому кількість смертей від передозування подвоїлася. Після узагальнення даних за 2017 рік в історії США міг з’явитися винятковий випадок трьох послідовних років скорочення тривалості життя.

Ще показовіше те, що головною причиною смерті в США традиційно були серцеві захворювання. Завдяки вдосконаленню ліків і медичної допомоги смертність від них стабілізувалася. У 2016 році зменшення смертності від серцевих захворювань уперше вже не компенсувало вплив смертей від передозування. Це один із доказів кореляції між тривалістю життя та опіоїдною кризою . Саме тому опіоїдна криза привертає стільки уваги: зростання кількості пов’язаних з опіоїдами смертей різко корелює зі скороченням тривалості життя. Раніше кожен такий спад був пов’язаний із хворобою або вірусом. Одночасне скорочення тривалості життя й поширення так званих «хвороб відчаю» особливо непокоїть.

Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) також зазначають, що більшість пов’язаних із наркотиками смертей припадала на людей молодого й середнього віку, а найвища смертність спостерігалася серед осіб 25–54 років. Хоча опіоїди спричинили значну частину, фактично більшість, цих смертей, також істотно зросли показники смертей, пов’язаних з алкоголізмом, самогубствами й передозуванням іншими наркотиками.

Епідемія передозувань опіоїдами

За даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC), опіоїди, включно з фентанілом, героїном і рецептурними знеболювальними, забрали життя понад 42 249 людей у 2016 році . Це більше, ніж у будь-якому раніше зафіксованому році, і на 28% більше, ніж у 2015-му. У 2016 році смертей від передозування опіоїдами було вп’ятеро більше, ніж у 1999 році. Найвищі показники передозувань мали Західна Вірджинія, Огайо, Нью-Гемпшир, Пенсильванія та Кентуккі, а значне зростання смертності від передозувань зафіксували у 26 штатах.

Із 2014 до 2015 року кількість смертельних передозувань синтетичними опіатами зросла до 9 500, а з 2015 до 2016 року більш ніж подвоїлася — до 19 400. Кількість смертей від героїну збільшилася на 20%, а від інших знеболювальних — на 14%.

Ерік Ейр, лауреат Пулітцерівської премії 2017 року за журналістське розслідування, вирушив до Західної Вірджинії, щоб з’ясувати масштаб проблеми з наркотиками. На прикладі невеликої громади він показав загальнонаціональну кризу. Дві фармацевтичні компанії поставили 20,8 мільйона опіоїдних таблеток за десять років , що приголомшує для маленького міста Західної Вірджинії з населенням 2 900 людей. За десять років дві аптеки розподілили 10 мільйонів таблеток гідрокодону й 10 мільйонів таблеток оксикодону.

Проблеми з наркотиками й економіка

США витрачають на медичну допомогу більше, ніж більшість інших країн світу. Опіоїдна криза демонструє несправність системи: проблема не в обсязі фінансування, а в наданій або ненаданій допомозі.

Опіоїди є проблемою з 1990-х років, а історія хибних тверджень про відсутність залежності сягає значно давніших часів. Спершу опіум називали таким, що не спричиняє залежності й лікує алкоголізм. Коли це виявилося неправдою, з’явився морфін, який нібито мав лікувати залежність від опіуму й сам не спричиняти залежності. Потім так само рекламували героїн, за ним метадон тощо.

Упродовж століть експерти стверджували, що опіати не спричиняють залежності, а методи протидії проблемі створюють нові труднощі. Наприклад, підвищення цін не допомагає, а штовхає людей із залежністю до сильніших вуличних наркотиків. Деякі страхові поліси більше не покривають безпечніші знеболювальні, зате покривають дешевші опіати з вищим потенціалом залежності.

Щодо економічного впливу опіатів наводять різні оцінки, але Рада економічних радників США (CEA) вважає загальну вартість значно вищою й оцінює економічні втрати від опіоїдної кризи у 2015 році в 504 мільярди доларів.

Коротко кажучи, ситуація критична й терміново потребує дій та рішень.