Як припинити вживання й стати тверезим

Залежність від наркотичних речовин, алкоголю або обох є одним із найскладніших і справді виснажливих розладів, які може пережити людина. Один мудрець якось сказав: «Це наче в мене в роті рушниця, палець лежить на гачку, а мені подобається смак сталі». Залежність не просто долають — із нею живуть навіть під час одужання й борються щодня. Припинити вживання й стати тверезим — одне, а зберегти тверезість — інше. Хоч би як ти сприймав залежність — як захворювання, розлад чи ту саму «смачну рушницю», — остаточних ліків від неї немає, але є лікування.

Люди з наркотичною або алкогольною залежністю зазвичай не звертаються по допомогу, доки не усвідомлять, що не можуть упоратися самостійно. Тому багато друзів і родичів наполягають, щоб близька людина пройшла реабілітацію або лікування залежності й стала тверезою.

Реабілітація зазвичай є першим кроком одужання, адже люди отримують медичну підтримку для проходження абстиненції. Коли фізичні наслідки проблемного вживання наркотичних речовин та алкоголю слабшають, розпочинається тривалий і складний процес одужання. У лікувальних центрах він зазвичай передбачає психотерапію або консультування, щоб з’ясувати, чому наркотичні речовини чи алкоголь спочатку стали проблемою. Водночас формуються нові звички, які допомагають створити здоровіший спосіб життя без наркотичних речовин. Щоб розпочати одужання й тверезе життя, важливо розуміти психічний і фізичний вплив залежності.

Розуміння залежності

Фізична залежність від речовини та толерантність

Зазвичай людина з фізичною залежністю від наркотичних речовин чи алкоголю також має толерантність. Проте наявність толерантності не обов’язково означає фізичну залежність від речовини.

Нині залежність вважають розладом. Частково це розмежування зумовлене її психологічним впливом. Наприклад, людина з хронічним болем, якій призначили наркотичний анальгетик, імовірно, сформує фізичну залежність від опіоїду та толерантність до нього. Але це не означає, що вона має розлад залежності.

Симптоми залежності

Людина із залежністю від речовини має психологічну, а дуже часто й фізичну потребу в ній. Вона може відчувати, що речовина потрібна для повсякденного функціонування, а без неї — фізичну нудоту чи навіть біль. Сильний потяг може нагадувати відчуття крайнього голоду. Усе це є симптомами залежності.

У людини також може розвинутися фізична залежність від уживаної речовини — це часто трапляється з героїном, метамфетаміномабо опіатами. Симптоми абстиненції мають широкий діапазон тяжкості — від легких до небезпечних для життя. Вони можуть початися з головного болю й нудоти та дійти до галюцинацій і навіть судом. У таких випадках людина може розуміти, що потрібно зробити для припинення вживання й досягнення тверезості, але бути фізично нездатною на це без допомоги.

Фізична залежність часто розвивається тому, що багато наркотичних речовин підвищують природний рівень дофаміну й ендорфінів. Іншими словами, коли проблемне вживання штучно підвищує звичний рівень доброго самопочуття, нормальний стан у порівнянні починає здаватися поганим. Тому у тверезості справжнє погане самопочуття може відчуватися приблизно вдесятеро гірше, ніж зазвичай.

Люди з фізичною залежністю тяжко переживають абстиненцію, тому що наркотичні речовини змушують організм виробляти надлишок природних хімічних сполук. Коли проблемне вживання припиняється, вироблення цих речовин різко зменшується — фактично повертається до норми. Проте організм не знає, як правильно функціонувати, і відчуває «голод» за цими сполуками, хоча отримує їх нормальну кількість. Це одна з багатьох причин, чому за фізичної залежності так складно припинити вживання й стати тверезим.

Залежність може бути не лише фізичною, а й психологічною. Багато людей переживають психологічну залежність, коли мозок настільки переналаштовується, що стимулятор здається необхідним для повсякденного життя, а заспокійлива дія алкоголю — для подолання тиску.

Звернення по лікування для припинення вживання й набуття тверезості

Незалежно від того, чи сформувалася фізична залежність від речовини, чи людина відчуває сильний потяг, для більшості наступним кроком стає лікувальний центр. Зазвичай це стаціонарні центри, де перебування може тривати від одного тижня до 90 днів або довше. Вони не схожі ні на стерильне лікарняне середовище, ні на стереотипно занедбаний заклад догляду. Навпаки, такі реабілітаційні центри часто більше нагадують розкішний курорт. Це безпечні місця для одужання від руйнівних наслідків залежності.

Навчений медичний персонал цілодобово перебуває на території та спеціалізується на лікуванні залежності. Це особливо помітно в перші кілька днів, коли допомога центру зменшує біль під час абстиненції. Процес «детоксикації» полегшує біль і допомагає керувати як легкими, так і тяжкими симптомами.

Після завершення першого етапу, коли пацієнт припинив уживання й став тверезим, може розпочатися наступна фаза одужання. Зазвичай це зустрічі з консультантом або психотерапевтом для пошуку кореня проблеми й причин початкового звернення до наркотичних речовин чи алкоголю. Лікування може тривати й після передбаченого строку реабілітації, перейти в амбулаторний формат і стати частиною постійного плану збереження тверезості.

Збереження життя без речовин і тверезості

«Наступний крок завжди найважчий».

Після лікувального центру наступний крок часто найважчий: самостійно зберігати тверезість. Після виходу з реабілітації варто очікувати кількох речей:

1. 30 днів — це не все життя. У реабілітаційному центрі можна припинити вживання, стати тверезим і не відчувати жодного сильного потягу, але це контрольоване й нове середовище. Мозок пов’язує це місце з одужанням, а не з уживанням. Повернення до суспільства, навіть в іншому місті, означає зовсім іншу культуру й безліч факторів ризику.

2. Сильний потяг з’явиться. Це несправедливо, але він виникатиме. Свідомо чи ні, у повсякденному житті станеться щось, що викличе яскравий спогад про стан наркотичного або алкогольного сп’яніння. Спогад може бути настільки сильним, що навіть у хороший період життя нагадає про залежність, а мозок спробує переконати, що цього разу ти впораєшся краще — спойлер: ні. Очікуй сильного потягу й підготуй здорові способи давати йому раду.

3. Ти не один. Найважливіше пам’ятати, що ти не один. Проблемне вживання речовин та алкогольна залежність дуже ізолюють. Багато людей виходять із реабілітації пригніченими через довжину шляху попереду — усе життя. Інші виходять щасливими, але це відчуття може швидко згаснути, особливо якщо не визнавати кожен день без речовин і в тверезості досягненням та не мати системи підтримки, яка помічає цей успіх. Ти не один. Ще одна перевага лікувальних центрів — товариські зв’язки, з якими ти звідти виходиш. Для деяких людей це одна з головних причин також відвідувати зустрічі. Хоч би хто тебе підтримував — люди зі схожим досвідом, друзі чи родина, — не забувай: є люди, які дбають про тебе й хочуть відзначати твої важливі етапи. Ти також можеш завантажити застосунок і щодня отримувати заохочення не вживати речовин і зберігати тверезість.

Ми всі проходимо це разом, а визнання проблеми — перше, що потрібно зробити. Не чекай особистої чи фінансової кризи: визнай проблему й звернися по допомогу.