Процес рецидиву й відновлення

«Рецидив — частина процесу відновлення». Ми всі чули цю фразу, правда? Дехто й сам її повторював. Але що вона означає? Чи потрібно очікувати рецидиву або навмисно до нього прагнути? Якщо він «частина процесу», це поразка чи прогрес? А якщо рецидиву немає, чи не пропущено важливий етап відновлення? Ні, зовсім ні.

Можливо, друзі й рідні вигадали цю фразу, щоб пом’якшити почуття провини в людей із залежністю? Іншими словами, щоб після рецидиву вони знову не втратили контроль? Імовірно, це частина пояснення, але не вся причина.

Називати рецидив частиною відновлення дещо неточно. Тверезість або життя без наркотичних речовин означає утримання від алкоголю чи іншої речовини. Рецидив означає повернення до її вживання. Отже, рецидив є прямою протилежністю тверезості, тому називати одне частиною іншого не зовсім логічно. Це майже як сказати, що відрахування з медичного університету — частина шляху до професії лікаря.

Чому ж ми взагалі вживаємо цю фразу?

Хоча рецидив і відновлення протилежні, сама фраза не цілком хибна. Багато людей, які роками підтримують тверезість, у певний момент переживали рецидив. Проте він ставав для них нагадуванням, а не початком повернення до неконтрольованого вживання. Чимало людей після рецидиву відновлюються ще рішучіше. Вони змінюють дату початку тверезості, але їхня хімія мозку вже наблизилася до рівноваги, а минуле вживання більше не здається позитивним досвідом.

Чи означає це, що для відновлення обов’язково потрібен рецидив? Ні. Якщо він стався, не карай і не присоромлюй себе: зрозумій, що відбулося, і рухайся далі.

Припини пити й почни щось інше

Кожна людина із залежністю хотіла б, щоб розлад можна було остаточно вилікувати. Підтримання тверезості — не завершене раз і назавжди завдання, а довготривалий процес. Саме це мають на увазі, коли кажуть, що рецидив є частиною відновлення. У житті бувають пригнічення, самотність і спогади про «старі добрі часи» крізь рожеві окуляри. Такі чинники можуть сприяти рецидиву.

Якби всі могли цілковито утримуватися й безперервно зберігати тверезість, життя було б простішим, але часто шлях виглядає інакше. Водночас є різниця між рецидивом, що руйнує прогрес і виходить з-під контролю, та коротким зривом у момент уразливості, після якого людина повертається до тверезості.

У джерелі зазначено: якщо рецидив переростає в повне повернення до звичної моделі вживання наркотичних речовин і алкоголю, деякі лікарі та учасники спільнот вважають, що людина ще не була готова до тверезості. Якщо ж після рецидиву вона не повертається до старих звичок, а відновлює тверезість із новою мотивацією, попередній прогрес не зникає й може стати основою подальших змін.

Люди часто згадують «старі добрі часи», наголошуючи саме на слові «добрі». У кожного була страва чи ласощі, які подобалися в дитинстві, але в дорослому віці вже не здаються такими смачними. У певному сенсі рецидив може бути схожим: мозок переконує, що речовина потрібна, і людина поступається. Однак тверде рішення зберігати тверезість може перетворити цей досвід на поштовх до нового, рішучішого зобов’язання.

Використовуй лічильник тверезості

Численні дослідження пов’язують тривалість утримання з відновленням, здоров’ям і ризиком рецидиву. За їхніми результатами, що довше людина підтримує тверезість, то рідше зазвичай переживає рецидив. Наприклад, у перший рік тверезості ризик рецидиву вищий. За наведеними в джерелі даними, рецидив трапляється у двох із трьох дорослих, які підтримують тверезість менш як рік.

Водночас серед тих, хто проходить межу в один рік тверезості, показник відновлення перевищує 50% (NIH, 2007). Це значна різниця, особливо з огляду на твердження, що 90% людей у відновленні пережили «принаймні один легкий або помірний зрив» (Psychology Today, 2012).

Інакше кажучи, попри свою протилежність, рецидив справді тісно пов’язаний із відновленням багатьох, але не всіх людей. Намір має полягати в безстроковому підтриманні тверезості, однак рецидиви трапляються й не означають, що слід здатися. Часто помилки й невдачі вчать більше, ніж успіхи. Ми не прагнемо поразки, але й не дозволяємо їй зупинити нас: аналізуємо досвід, зростаємо й удосконалюємося.

Застосунок-лічильник тверезості, як-от I Am Sober, може допомагати утримуватися від алкоголю або помітити формування проблеми. Він не лише рахує місяці, тижні, дні й години, а й показує в календарі тривалість періодів між рецидивами. Якщо проміжки скорочуються, можливо, варто переглянути стратегію та/або систему підтримки. Якщо ж вони зростають — наприклад, із 7 до 24, а потім до 90 днів, — можна побачити прогрес і зрозуміти, як відновлення зміцнюється попри рецидиви.

Пам’ятай: наркотичні речовини й алкоголь впливають не лише на судження та поведінку, а й на хімічний баланс мозку. Обираючи тверезість, ти формуєш у мозку нові моделі. Замінити звичку так само складно, як створити нову. Згадай хоча б, скільки новорічних обіцянок порушують уже в січні. Перебудувати звичні мозкові процеси нелегко, але наведені дослідження свідчать, що з часом стає простіше.