Як підтримувати тверезість після реабілітації

Одне з найскладніших завдань для людей з алкогольною залежністю — знайти допомогу, яка підтримає тверезість. Чимало пацієнтів проходили лікування в різних реабілітаційних закладах, але згодом знову поверталися до сп’яніння та кількох пляшок навіть після реабілітації від алкогольної залежності.

Багатьом людям після рішення припинити пити й лікування доводиться проходити складний, нерівний шлях. Одні використовують цей час для роздумів про себе, а інші пацієнти та їхні родини зневірюються через чергування тверезості й уживання. Попри труднощі, корисніше розглядати цей період лікування залежності як час для зростання. Важливо зберігати віру й обирати конструктивний шлях, щоб мати кращі шанси подолати випробування.

Щоб підтримувати тверезість після реабілітації, важливо пам’ятати про командну роботу. Згідно з посібником Макгреді та Епштейна, подолання алкогольної залежності потребує відповідальності як пацієнта, так і партнера— чоловіка, дружини, члена родини або довіреної людини.

Пацієнту важливо:

1. Стежити за своїми звичками вживання й визначати провокувальні чинники, наприклад їжу в ресторані, алкоголь удома чи рекламу спиртного на телебаченні та в соціальних мережах.

2. Змінювати звички й оточення, що можуть провокувати вживання.

3. Знаходити інші позитивні заняття для свого часу.

Партнер може допомогти так:

1. Супроводжувати пацієнта на сеанси терапії, оскільки лікування стосується обох.

2. Виконувати завдання, які дає терапевт.

3. Пам’ятати, що залежність є результатом тривалої моделі поведінки, і проявляти терпіння.

4. Вірити, що ви разом здатні подолати проблему алкогольної залежності.

5. Чесно розповідати терапевту про інші труднощі у стосунках.

Відповідальність пацієнта

Важливою частиною підтримання тверезості після реабілітації є відповідальність пацієнта або людини, яка нещодавно стала тверезою. Необхідно практикувати самоспостереження. Оскільки боротьба починається у свідомості, варто знати факти про себе й оточення.

Записуй спостереження відразу після їх появи. Не відкладай, адже пам’ять не завжди надійно відтворює події.

Записуючи провокувальні чинники й сильні потяги до алкоголю, ти допоможеш родині й терапевту краще зрозуміти твоє повсякденне життя. Так можна виявити закономірності й працювати з ланцюгами поведінки, що ведуть до вживання.

Самоспостереження допомагає виявляти причини сильного потягу до алкоголю. Воно особливо корисне, якщо вести його старанно й щодня.

За словами фахівців, спостереження також допомагає оцінювати сімейні стосунки та задоволеність ними. Стосунки з родиною й близькими не бувають постійно лише добрими чи поганими. Самоспостереження дає змогу оцінити повсякденний поступ. Пам’ятай, що родина та близькі можуть бути важливим джерелом підтримки повного відновлення.

Під час самоспостереження потрібно записувати:

1. Дату або дати спостереження

2. Сильні потяги випити

3. Які напої могли спровокувати бажання випити більше

4. Час доби, коли виник сильний потяг

5. Інтенсивність потягу за шкалою 1–5, де 1 — найслабший, а 5 — найсильніший

6. Бажану кількість алкоголю

7. Рівень задоволеності стосунками того дня

З плином часу родина й терапевт зможуть ефективніше допомагати й підтримувати тебе. Важливо тримати картки спостереження на видноті вдома, наприклад на приліжковому столику чи біля дверей, або зробити окрему дошку.

Також важливо оточувати себе тверезими людьми, які підтримуватимуть відновлення. Уникай контактів із друзями та місць, що можуть викликати спогади про епізоди надмірного вживання. Розвивай позитивний погляд на життя й практикуй вдячність. Створюй нові здорові звички: читання, садівництво, їзду на велосипеді, фізичні вправи тощо.

Відповідальність партнера

Зміна звички багато пити є серйозним випробуванням. Водночас підтримка оточення може полегшити цей тягар. Навіть невеликі прояви доброти мають значний вплив. Приємні слова, компліменти й заохочення можуть дуже допомогти у важкий день: «Ти добре виглядаєш», «Я тебе люблю», «Дякую» та інші слова вдячності й підтримки.

Корисно також згадувати приємні сімейні моменти або добрі спогади про партнера. Записуй те, що може підбадьорити людину, зокрема визнання її зусиль.

Прояви турботи й вдячності мають бути помітними. Можна залишати записки зі словами вдячності, телефонувати, щоб передати вітання чи сказати «Я тебе люблю», або приносити щось приємне. Важливо знати мову любові людини. Одні почуваються коханими, коли їх цінують, інші — коли отримують подарунки, проводять разом змістовний час або відчувають фізичний дотик, поцілунки чи обійми.

Випадки зриву

Шлях відновлення складний, і часом людина може спіткнутися або пережити зрив.

Таку ситуацію можна розглядати як помилку чи короткий зрив, з якого варто винести урок, як передвісник рецидиву або як сам рецидив. Не потрібно перебільшувати значення рецидиву. Краще знову стати на ноги, рухатися далі й сприймати це як урок та перешкоду, яку можна подолати. Нагадай собі:

1. Не панікуй. Один напій не визначає тебе.

2. Обміркуй, що відбувається. Об’єктивно оціни, куди рухається ситуація на вечері, вечірці чи іншій події.

3. Помічай почуття самоосуду після порушення обіцянки. Думки на кшталт «Я зазнав або зазнала невдачі» чи «Я ніколи цього не подолаю» можуть викликати безнадію й провину. Важливо відразу їм заперечувати.

4. Понови свою рішучість. Згадай причини відмови від алкоголю — родину, повагу, честь тощо — та довгострокові переваги тверезого життя.

5. Виріши рухатися далі до кращої версії себе.

6. Реагуй на помилки об’єктивно й розсудливо.

7. Попроси про допомогу.

Про автора

Патрік Бейлі — професійний автор, який переважно пише про психічне здоров’я, залежність і життя у відновленні. Він намагається стежити за останніми новинами у сферах залежності й психічного здоров’я та пише про ці теми, щоб долати пов’язану з ними стигму.